Made in Ukraine: “вибух” українців в Америці та література про божевільних



Вона є, але ми про неї не говоримо. Вона високого рівня, але ми змішуємо її із шароварщиною. Про неї, про національну культуру українців сьогодні складають лише компрометуючі легенди. Beautified вирішив їх спростувати і довести, що насправді нам є чим пишатись! Відтепер кожного четверга ми публікуватимемо 4 поради: що послухати, що подивитись, що почитати та одну пораду-таємницю. У створенні підбірки MADE IN UKRAINE візьмуть участь сучасні українофіли — музиканти, художники, режисери та журналісти.

Отже, ШО нам пропонує українська культура?

Шо слухати?

что послушать

В Україні є гурт ZAPASKA. Чоловічий та жіночий початок тут об'єднав незвичний стиль. Zapaska працює в режимі Live-looping, тобто, займається міксуванням музичних фраз.  Люди, які 7 років тому створили цей гурт – Павло Нечитайло та Яна Шпачинська — поєднують звук традиційних інструментів, включаючи народні (дворядний баян «Калінка», усні гармоніки, дудук) з драм-машинами, вокалізмами та ефекторними процесорами.

У Beautified, як і у більшості  прихильників, знайомство із ZAPASKA почалося з пісні «Я радію сам». Це така легка "українськість". Створює настрій та може ДУЖЕ довго бути на повторі (особистий досвід).

zapaska1

Zapaska

 

Шо дивитись?

TW8ZCpdDSuQ

Фільм «Все освітлено» (рейтинг – 7, 6 на Кінопошуці) — американсько-український проект за книгою Джоната Сафрана Фоера. Офіційно це — пригодницька трагікомедія, але визначення, звісно, не зовсім чітке. Воно не ретранслює світоглядні ідеї, яких тут дуже багато. За сюжетом фільму молодий американський єврей їде в Україну шукати жінку, яка врятувала його діда у місті Трачімброді (на Волині), перед тим, як туди прийшли німці. У пошуках йому допомагають провідники — одесит Алекс з дикою англійською та його дід, який вдає сліпого. До речі, молодого єврея тут зіграв Елайджа Вуд, а на його фоні у цьому фільмі співав Шнур. Вуд і Шнур. Варто подивитись хоча б заради цього.

свет вокруг

Шо читати?

что почитать

Роман «Воццек & воццекургія». Автор — Юрко Іздрик. Сказати, що коли читаєш цей роман змінюється свідомість — це нічого не сказати. Вона скоріше ламається. Але це приємно. У цьому Іздрик.  Сам текст — це думки закритого у божевільні Воццека. Він рік утримував сина та дружину у підвалі, хотів захистити їх «від розтлінного впливу Світу». Він — маніакальна, але гідна особистість. Хоче подолати 14-годинний бар'єр сну, міркує про мудаків, марить про велику воду. З одного боку такий стан можна охарактеризувати фізичним анабіозом, а з іншого — необмеженою і абсолютно вільною роботою мозку Воццека. Його ділить на частини ще й почуття до містичної журналістки 

«Я хочу вдихати повітря, котре ти вдихаєш і, — що, мабуть, уже хворобливо — повітря, котре ти видихаєш. (…) Я ревную тебе неймовірно. Буквально до всього. До музики, яку ти слухаєш без мене, до картин, котрі оглядаєш насамоті, до книжок, не нав’язаних мною. Я ж уміщаю цілий світ. Усе, що тобі потрібно. Все-все. Я ніяк не можу збагнути, як вдається тобі бути десь поза мною. Як вдається жити окремо. Мати власну волю. Бажати чогось іншого. Дихати самій.Чим тебе заворожує світ? Що пориває до подорожей? У чому зерна спокус?...».

Юрко Іздрик

Юрко Іздрик

Gogol Bordello – феномен українського менталітету за кордоном!

Gogol Bordello

Gogol Bordello

А от і таємнича порада від дніпровської художниці Марії Казанець. Саме вона розповіла нам про унікальний та відомий в усьому світі гурт  Gogol Bordello.

1999 рік, Америка, український емігрант Євген Гудзь — ось три складові, які сформували цю фантастичну команду! GB є об'єднанням романсу, панку, фолк-року та рок-н-ролу.

мария казань

Марія Казанець

Марія про GB:

«Це той випадок, коли Америка не спаплюжила, а, навпаки, збагатила, зібрала цілу купу неймовірних людей, емігрантів, з їх особливостями і культурою, що кожен з них не забув. Вони поїхали зі своїх країн у пошуках свободи, якої їм так не вистачало!... Gogol Bordello треба просто почути, адже для опису в мене не вистачає достатньо виразних слів, окрім ненормативної лексики».

Про них, дійсно, нема сенсу розповідати, їх варто побачити! Тож дивимось: